2 лютого 1944 р.

Створено райздороввідділ.

лютий 1944 р.

Відновила роботу відремонтована міська лазня

лютий 1944 р.

Розпочала роботу санепідемстанція , дитяча поліклінніка,  дитяча трахоматозна станція , дитячий кістково-туберкульозний санаторій , електросвітлолікарня  з рентгенкабінетом.

лютий 1944 р.

Розгорнулися відбудовчі роботи на маслосирзаводі.Відбудовано механічний цех, двигуни та парову машину. Відремонтовано водокачку , почала працювати лабораторія.

25 лютого 1944 р.

На маслосирзаводі організовано ручне виробництво продукції.Перероблено 337 літрів молока, вироблено 12 кг. масла та 34 кг. сиру.

13 березня 1944 р.

Розпочалися заняття в школах міста.

березень 1944 р.

Поновив роботу чавуноливарний завод.

5 квітня 1944 р.

Закінчилося розмінування міста та очищення місцевості від бомб, снарядів та вибухонебезпечних предметів.

8  квітня 1944 р.

Розпочала роботу артіль ім. 1 Травня в якій створено : взуттєвий, хлібопекарний , ковбасний , мінеральних вод , дрібнобулочний , пошивний цехи.

14 квітня 1944 р.

В приміщенні райвиконкому відбулася нарада керівників установ і підприємств міста на якій обговорювалося питання про відбудову і приведення в культурний стан районного центру.

квітень 1944 р.

Налагоджено роботу мережі торговельних закладів , пошти, телеграфу.

квітень 1944 р.

Розпочав роботу вендиспансер.

квітень 1944 р.

Розпочала роботу Звенигородська МТС

травень 1944 р.

Відновили виробництво плодозавод , маслосирзавод та борошномельний заводи.

7 червня 1944 р.

Проведено пробний пуск плодозаводу.

червень 1944 р.

Розпочала роботу автотранспортна контора

6 липня 1944р.

Організовано Райлегпром в складі 2 майстерень (індпошиву одягу та індпошиву взуття) його розміщено в приміщенні по вул.Комінтерна 26, де до війни була майстерня індпошиву.

1 вересня 1944 р.

Розпочалося навчання в Звенигородській школі майстрів сировиробництва.

грудень 1944 р.

В місті працюють 16 підприємств місцевої промисловості, які виробили  продукції на 2 000 000 карбованців.

січень 1945 р.

В місті організовано артіль інвалідів «Червона Зоря». Артіль займається пошивом та ремонтом взуття.

березень 1945 р.

Головою міської ради обирають Волошина Андрія Кіндратовича.

9 травня 1945 р.

Закінчилась Велика Вітчизняна війна. На фронтах війни загинули 890 жителів міста, 1116 звенигородчан нагороджено орденами і медалями.

27 червня 1945 р.

Указом Президії Верховної Ради СРСР «за героїчий подвиг, здійснений при виконанні бойового задання» уродженцю міста Звенигородки Стеблівскому Олексію Кузьмовичу присвоено звання Героя Радянського Союзу.

грудень 1945 р.

Головою Звенигородської міської ради обирають Череватюка Василя Потаповича. Він буде протягом наступних 4 років очільником Звенигородки.

26 січня 1946 р.

Почала роботу , відкрита міськомунгоспом, майстерня по ремонту годинників.

26 січня 1946 р.

Відкрито нову чайну «Змішторгу». Страви відпускаються без прикріпних талонів.

28 січня 1946 р.

На перехресті вулиць Пролетарська та Шевченка на місці зустрічі двох фронтів відкрито невеличкий обеліск з червоної цегли, який за власний кошт , власними руками збудував житель міста Звенигородки Петро Іванович Здрайківський

лютий 1946 р.

Відкрито крамницю міжрайонної контори «Сортонасінняовоч» яка продає насіння столових буряків , капусти , помідорів та інших городніх рослин.В продажу є багато насіння квітів.

березень 1946 р.

При звенигородському РайТОСі відкрито вірьовочно-шлейний цех, який виготовляє вірьовки різних видів , шлеї,  віжки.

березень 1946 р.

Деревообробний цех райспоживспілки розпочав виробництво прядок .

березень 1946 р.

На вул.Вокзальній (Б.Хмельницького) розпочалась відбудова основного корпусу Звенигородського сільськогосподарського технікуму. Відремонтовано 22 груби , розпочато побудову гаража на 5 машин.

березень 1946 р.

В місті відкриті медсестринські курси.

квітень 1946 р.

З метою озеленення міста висаджено 1000 садженців декоративного клену та 2000 кущів жовтої акації. На центральній вулиці упорядковують клумби та насаджують квіти.

травень 1946 р.

Проведено капітальний ремонт та реконструкцію кінотеатру міста.Глядацький зал розширено, він став значно просторіший . Тепер замість 160 глядачів він може розмістити 300 .

травень 1946 р.

Будується міський водопровід, встановлюються нові водорозбірні будки . Існуюча мережа водогону забезпечує потужність 400 відер на годину.

травень 1946 р.

Упорядковується стадіон. Зроблено бігову доріжку , волейбольний майданчик , вирівняли поле . відповідно оформили місця для стрибків у висоту та довжину. Обсадили стадіон деревами.

червень 1946 р.

Швацька майстерня «Змішторгу» перейшла в нове приміщення  і значно збільшила виробництво.

1 вересня 1946 р.

Розпочалося навчання в Звенигородському сільськогосподарському технікуму. В десяти відремонтованих кімнатах навчається 285 студентів.

жовтень 1946 р.

Розпочато реконструкцію  районного Будинку культури. Споруджується театральна зала на 500 глядачів та механізована сцена.

листопад 1946 р.

Звенигородська промартіль «1 Травня» розпочала випуск господарського мила , колісної мазі та ковбаси.

листопад 1946 р.

Збудовано міський водопровід потужністю 18000 літрів води на добу.

лютий 1947 р.

Проведено ремонт печі та всієї системи калориферів на Звенигородському солодовому заводі.

березень 1947 р.

Звенигородська промартіль «1 Травня» розпочала випуск цукерок. Почав працювати миловарний цех. Ведеться підготовка до виробництва безалкогольних напоїв.

1 квітня 1947 р.

Виконано реконструкцію Звенигородського маслозаводу. Змонтовано нову тисячолітрову маслобійню та насос для подачі маслянки , встановлено новий потужний локомобіль та генератор потужністю 60 кВт.

квітень 1947 р.

Розпочинає роботу туберкульозна лікарня .

грудень 1947 р.

Чавуноливарний завод видав 47 тонн литва.

Плодоконксервний цех виготовив 350 тонн різних плодоовочевих виробів.

грудень 1947 р.

Маслозавод переробив понад 15 тисяч тонн молока та виготовив 60 тон масла за рік.

грудень 1947 р.

Плодоконсервний завод виробив понад 25 тонн консервів понад плану.

березень 1948 р.

Цех мінеральних вод промартілі «1Травня» досягнув виробітку 10000 пляшок ситра на тиждень.

квітень 1948 р.

Новий парк (дитячий)  насаджено напроти міського парку.

квітень 1948 р.

В місті висаджено 1720 дерев.

1 травня 1948 р.

Відкрито новий літній театр який збудовано в міському парку.

1 травня 1948 р.

Розпочинає роботу дитяче медично-санітарне об’єднання до складу якого війшли дитячі лікарня та поліклінніка, дитяча та жіноча консультації , молочна кухня , шкільні медсестри та лікарі.

травень 1948 р.

Побудовано міст на Чернячці.

червень 1948 р.

В місті викладено 270 кв.м. шосе та 700 кв.м. тротуару.

липень 1948 р.

Встановлено постійні пасажирські перевезення маршрутом Звенигородка-Київ. Машини відправляються об 11.00 у вівторок, четвер і суботу.

вересень 1948 р.

Гончарний цех райпромкобінату виготовив 10000 од. посуду.

   19 вересня 1948 року після тяжкої хвороби  у віці 47 років помирає член Київського обкому КП(б)У, перший секретар Звенигородського райкому партії , депутат Звенигородської районної ради Василевський Андрій Степанович. Саме він очолював район з моменту його звільнення від фашистських загарбників і багато в чому саме задяки його вмілому  та рішучому керівництву в місті Звенигородка мирне життя набирало стрімких обертів. Так, дякуючи його авторитету, відбудова зруйнованого , відновленя виробництва та налагодження мирного життя йшли активними темпами. Адже з його думками рахувалися навіть в Москві. Він був дуже і дуже непересічною особистістю. В Звенигородку Андрій Степанович прибув на початку лютого 1944 року з Казахстану де  протягом 5 років очолював Уральський обком партії. В той час саме  в тих областях була сконцентрована вся промисловість Радянського Союзу. Кажучи про Василевського А.С., досить сказати, що він був депутатом Верховної Ради Радянського Союзу та делегатом 18 з’їзду  ВКП (б). Був нагороджений 2 орденами Трудового Червоного Прапора , орденом Вітчизняної війни другого ступеню та медаллью «За доблесну працю в період Великої Вітчизняної війни».

    Враховуючи величезні заслуги Андрія Степановича, було прийнято рішення поховати його в центрі міста на перехресті вул.Пролетарська та бульвару Шевченка , поряд з солдатами, які віддали свої життя під час боїв за визволення Звенигородки. 21 вересня труну з тілом Василевського А.С. було встановлено в актовому залі будинку піонерів, де жителі міста та району віддали йому останню шану. В 1953 році його було перепоховано на міський цвинтар.

листопад 1948 р.

В місті вимощено 6000 кв.м. мостових і 1500 кв.м. тротуарів. Зокрема вимощено вул.Карла Лібкнехта та частину вул.Піонерської . Капітально відремонтовано вул.Фрідріха Енгельса.

грудень 1948 р.

 Підприємства і колгоспи Звенигородки досягли довоєнного рівня виробництва продукції.

січень 1949 р

На промкомбінаті збільшено асортимент цукерок до 8 видів, а ковбас до 5 видів.

лютий 1949 р.

На чавуноливарному заводі почали випускати котли і миски.

лютий 1949 р.

Вулицю Єрківську переіменовано у вул.Щорса

квітень 1949 р.

Проведено посадку дерев на території школи майстрів сировиробництва та по вул.Свердлова.

15 квітня 1949 р.

У новому відремонтованому і обладнаному приміщенні розпочали роботу нові ясла

травень 1949 р.

На вулицях міста встановлено та почали експлуатуватися 5 водорозбірних колонок.

1 травня 1949 р.

Відкрито пам’ятник В.І.Леніну на центральній площі міста.

травень 1949 р.

Відбулася кінна естафета маршрутом Звенигородка-Тараща. Відстань у 74 км. було подолано за 8 годин.

липень 1949 р.

Авторота одержала 40 автомобілів марки ЗІС-150.

грудень 1949 р.

На посаду голови Звенигородської міської ради обирають Йовченка Платона Васильовича. Він перебував на цій посадці лише рік.  

березень 1950 р.

Звенигородська інкубаторна птахівнича станція випустила першу партію племінних курчат породи Леггорн.

1 травня 1950 р.

Багато декоративних дерев , квітники , газони та клумби висаджено на площі ім.Леніна (тепер тут знаходиться адмінприміщення міської ради). Площу огородили та повстановлювали лавочки для сидіння. В центрі площі розмістили Дошку Пошани. Планується, що згодом на місці площі буде чудовий парк ім.Леніна.

травень 1950 р.

Відкрився новий магазин № 14 «Дитячий універмаг» по пр-ту «25 Жовтня»

грудень 1950 р.

Головою Звенигородської міської ради обирають Нікіфорову Зінаїду Лукінічну. Це був чи не єдиний відомий нам випадок, коли таку високу посаду посіла жінка. Вона трохи більше 2 років керувала містом.

січень 1951 р.

Відкрито новий спеціалізований хлібний магазин по вул. Ф.Енгельса

лютий 1951 р.

При районній поліклініці відкрито аптечний пункт.

27 лютого 1951 р.

Комбайнерам Звенигородської МТС Титаренку Петру Артемовичу та Швецю Івану Івановичу присвоєно звання Герой Соціалістичної Праці.

березень 1951 р.

Виконком Звенигородської міської ради прийняв рішення про переймування окремих вулиць. Зокрема пр-т 25 Жовтня перейменовано на вул. Сталіна ( тепер пр-т Шевченка), вул.Гулькіна на вул.Молотова (тепер Пролетарська) , вул. Пролетарську на вул. Жданова (тепер Дружби), вул.Козачанську на вул.Кірова , вул.Лисянську на вул.Горького , вул.Вокзальну на вул.Дімітрова (тепер Б.Хмельницького) , пров.Курінця на пров.Островського , вул.Правонабережну на вул.Фрунзе , Польову на Чапаєва , Озірянську на Куйбишева , Майданівську на Гоголя , Новостройку на Ватутіна.

1 травня 1951 р.

Поблизу районного Будинку культури обладнано сквер з квітниками, лавками та огорожею.

травень 1951 р.

В міському парку збудовано фонтан з художньою скульптурою та побудовано шлакобетонну огорожу парку , проведена висадка нових дерев, чагарників та квітників.

серпень 1951 р.

Млинзавод освоїв випуск нової продукції – високоякісного пшеничного борошна вищих сортів і манної крупи.

вересень 1951 р.

Відремонтовано мости по вул.Піонерській та Комінтерну. Побудовано міст по вул.Енгельса.

вересень 1951 р.

В артілі «Різнопром» організовано новий цех по випуску брикету. Сировиною для виробництва буласуміш бурого вугілля з дерев’яною тирсою.

жовтень 1951 р.

Продолжение »