Сказание о населённых местностях Киевской губернии
Остальные фотографии на Я.Фотках |
Даль махне крилом ЮРІЙ КОБИЛЕЦЬКИЙ
Остальные фотографии на Я.Фотках |
Остання Звенигородська старостиха.
Остальные фотографии на Я.Фотках |
Моя Звенигородка
Період з 1944 по 1958 рік.
28 січня 1944 р. о 3:30 танкова група 20-го танкового корпусу в складі 155-ї танкової бригади (6 танків Т-34, 4 танки Т-70, 1 танк МК, 3 од. 482-мм мінометів, 1 трофейний танк “Пантера” і 70 осіб мотострілецького батальйону), 8-ї гвардійської танкової бригади (2 танки Т-34, 2 САУ-76) та 80-ї танкової бригади (6 танків Т-34, 3 танки Т-70) вийшли в напрямку населеного пункту Звенигородка. Зв’язок зі штабом армії підтримували по радіо, коли ж радіозв’язок перервався, командир 8-ї гвардійської танкової бригади гвардії полковник В.Ф. Орлов узяв на себе командування всіма бригадами. Об 11:00 розвідка досягла Звенигородки, об 11:35 до Звенигородки зі сходу та південного сходу підійшла танкова група. У середині дня танкісти увійшли у місто з сторони Черкас.
З боку 1-го Українського фронту для участі в оточенні німецьких військ створено рухому групу у складі 233-ї танкової бригади, 1228-го самохідно-артилерійського полку, мотострілецького батальйону і батареї винищувально-протитанкової артилерії. Її очолив заступник командира 5-го механізованого корпусу, генерал-майор танкових військ М.І. Савельєв. 28 січня 1944 р. об 11:00 рухома група вийшла на північнозахідній околиці Звенигородки і увійшла в місто зі сторони Лисянки. О 12.00 розвідники групи зустрілися з танкістами 5-ї гвардійської танкової армії 2-го Українського фронту. Через кілька годин у місто ввійшли основні сили. Радісною була зустріч представників двох фронтів - екіпажу танка, яким командував капітан Гуськов І. Р. з 233-ої танкової бригади 6-ої танкової армії 1-го Українського фронту, і екіпажа танка лейтенанта Хохлова Є.О. з 155-ої танкової бригади 20-го танкового корпусу 2-го Українського фронту. В результаті триденних боїв 1-го Українського фронту та п'ятиденних боїв 2-го Українського фронту було завершено оточення німецько-фашистського угруповування в районі Корсунь-Шевченківського. По-різному запам’яталася танкістам зустріч у Звенигородці.
Механік-водій танка 233-ї танкової бригади, старший сержант І.Г.Сокур згадував: “Ми рухалися центральною вулицею Звенигородки. Назустріч нам рухався танк, який ми не впізнали і обстріляли. Він також відповів. З’ясувалося, що це танк Т-34 2-го Українського фронту. Ми під’їхали впритул один до одного, вийшли з машин і обнялися, потім дістали свої запаси, трішки випили за зустріч і роз’їхалися”
Герой Радянського Союзу старший лейтенант Д.Ф. Лоза пише в своїх спогадах: «Для нас — «шерманістів» першого батальйону 233-ої танкової бригади — радість цього великого успіху виявилася затьмареною. Загинув комбат капітан Микола Маслюков. Досвідчений офіцер, прекрасна людина. А було це так: з північного заходу до міста, пробившись через оборонні позиції ворога, здолавши восьмидесятикілометрову відстань по розмоклих чорноземних полях і дорогах, підійшли шість «Шерманів» — залишки першого батальйону. Невелике піхотно-артилерійське прикриття шляху, ведучого в Звенигородку було зметено шквальним гарматним вогнем. Снарядів не жаліли. Обстановка вимагала якнайшвидшого виходу на кінцевий рубіж наступу. Увірвавшись в місто, Маслюков направив свої танки разом з автоматниками по двох паралельних вулицях, щоб атакувати гітлерівців на ширшому фронті, а не на одному напрямі. Його танк і дві машини взводу молодшого лейтенанта Петра Алімова вискочили на центральну міську площу. З протилежного боку сюди ж мчалися два «Т-34» 155-ої бригади 20-го танкового корпусу 2-го Українського фронту. Маслюков зрадів: з'єднання передових підрозділів військ, що йдуть один одному назустріч, відбулося. Їх розділяла відстань не більше 800 метрів. Комбат-1 почав доповідати обстановку на цю годину командирові бригади. І на півслові зв'язок обірвався... Бронебійний 76-міліметровий снаряд, випущений одним з «Т-34», прошив борт «Шерману». Танк спалахнув. Загинув капітан, два члени екіпажа були поранені. Драма, що розігралася, — прямий результат непоінформованості «тридцятичетвірочників»: вони не знали, що на озброєнні частин сусіднього фронту є танки-«іномарки». Прийняли їх за німецькі — і почали розстрілювати. А було потрібно зовсім небагато — повідомити танкістів 2-го Українського фронту про те, що їм на зустріч рухаються «іномарки», і дати їм фотографії або малюнки М4А2. І не було б тієї біди, яка скоїлася. У трагедії, що сталася, винні і самі «шерманісти». Їм було б слід, побачивши «Т-34», негайно, не після того, що сталося, дати розпізнавальний сигнал — дві червоні ракети».
Командир танкового взводу 155 танкової бригади , лейтенант Є.О. Хохлов розповідав: «Згадую, як 28 січня я зупинив свій танк на розі вулиць Шевченка і Пролетарської в Звенигородці. Трохи далі зупинилися машини моїх бойових товаришів - М. Богомолкіна, І. Погуляя, П. Харламова, Ф. Хомякова. Я першим побачив біля одного будинку танк. Це був екіпаж танкістів 1-го Українського фронту. Ми обнялися, потисли один одному руки».
Отже 28 січня 1944 року в місті Звенигородка зустрілися танки 1-го та 2-го Українських фронтів. Замкнулося славнозвісне Корсунь-Шевченківське кільце. Звенигородку було повністю звільнено від німецьких загарбників. За подвиги і мужність, проявлені в боях, Наказом ВГК присвоєно найменування Звенигородських 6 з'єднанням : 62 гв. сд (полковник Мошляк Іван Никонович), 69 гв. сд (генерал-майор Джахуа Кирило Корнійович), 94 гв. сд (полковник Шостацький Григорій Миколайович), 1 гв. пдд (полковник Міхєєнко Яків Семенович), 5 гв. пдд (полковник Афонін Павло Іванович), 20 тк. (генерал-лейтенант т/в Лазарєв Іван Гаврилович). Військам, що прорвали оборону ворога та брали участь в звільненні Звенигородки і інших міст, наказом ВГК від 3 лютого 1944 р. оголошена подяка і в Москві дано салют 20 артилерійськими залпами з 224 гармат.
Залишилися позаду 914 днів і ночей ворожої окупації , під час якої було знищено 2 127 жителів міста , 4 894 юнаків і дівчат з міста і району були відправлені на каторжні роботи до Німеччини. Попереду було мирне життя . Необхідно було в стислі сроки відбудувати зруйноване , відновити роботу підприємств, установ та організацій, налагодити інфраструктуру міста , створити умови для праці , навчання та відпочинку його жителів.
Тому коли в селах району ще точилися запеклі бої в місті:
2 лютого 1944 р. | Створено райздороввідділ. |
лютий 1944 р. | Відновила роботу відремонтована міська лазня |
лютий 1944 р. | Розпочала роботу санепідемстанція , дитяча поліклінніка, дитяча трахоматозна станція , дитячий кістково-туберкульозний санаторій , електросвітлолікарня з рентгенкабінетом. |
лютий 1944 р. | Розгорнулися відбудовчі роботи на маслосирзаводі.Відбудовано механічний цех, двигуни та парову машину. Відремонтовано водокачку , почала працювати лабораторія. |
25 лютого 1944 р. | На маслосирзаводі організовано ручне виробництво продукції.Перероблено 337 літрів молока, вироблено 12 кг. масла та 34 кг. сиру. |
13 березня 1944 р. | Розпочалися заняття в школах міста. |
березень 1944 р. | Поновив роботу чавуноливарний завод. |
5 квітня 1944 р. | Закінчилося розмінування міста та очищення місцевості від бомб, снарядів та вибухонебезпечних предметів. |
8 квітня 1944 р. | Розпочала роботу артіль ім. 1 Травня в якій створено : взуттєвий, хлібопекарний , ковбасний , мінеральних вод , дрібнобулочний , пошивний цехи. |
14 квітня 1944 р. | В приміщенні райвиконкому відбулася нарада керівників установ і підприємств міста на якій обговорювалося питання про відбудову і приведення в культурний стан районного центру. |
квітень 1944 р. | Налагоджено роботу мережі торговельних закладів , пошти, телеграфу. |
квітень 1944 р. | Розпочав роботу вендиспансер. |
квітень 1944 р. | Розпочала роботу Звенигородська МТС |
травень 1944 р. | Відновили виробництво плодозавод , маслосирзавод та борошномельний заводи. |
7 червня 1944 р. | Проведено пробний пуск плодозаводу. |
червень 1944 р. | Розпочала роботу автотранспортна контора |
6 липня 1944р. | Організовано Райлегпром в складі 2 майстерень (індпошиву одягу та індпошиву взуття) його розміщено в приміщенні по вул.Комінтерна 26, де до війни була майстерня індпошиву. |
1 вересня 1944 р. | Розпочалося навчання в Звенигородській школі майстрів сировиробництва. |
грудень 1944 р. | В місті працюють 16 підприємств місцевої промисловості, які виробили продукції на 2 000 000 карбованців. |
січень 1945 р. | В місті організовано артіль інвалідів «Червона Зоря». Артіль займається пошивом та ремонтом взуття. |
березень 1945 р. | Головою міської ради обирають Волошина Андрія Кіндратовича. |
9 травня 1945 р. | Закінчилась Велика Вітчизняна війна. На фронтах війни загинули 890 жителів міста, 1116 звенигородчан нагороджено орденами і медалями. |
27 червня 1945 р. | Указом Президії Верховної Ради СРСР «за героїчий подвиг, здійснений при виконанні бойового задання» уродженцю міста Звенигородки Стеблівскому Олексію Кузьмовичу присвоено звання Героя Радянського Союзу. |
грудень 1945 р. | Головою Звенигородської міської ради обирають Череватюка Василя Потаповича. Він буде протягом наступних 4 років очільником Звенигородки. |
В 1946 році у місті функціонують один дитячий садок, який відвідують 83 дитини , ясла, в яких перебувають 80 малюків, та 2 дитячі будинки, в яких виховуються 160 дітей. Працюють 6 загальносвітніх шкіл та школа майстрів сировиробництва. Юнаки та дівчата здобувають спеціальну освіту в сільськогосподарському технікумі та технікумі рільництва. Медичне обслуговування населення здійснюють : районна лікарня, районна поліклінніка, дитяча лікарня , тубдиспансер, інфекційна лікарня, малярійна станція , санепідемстанція, дитячий кістково-туберкульозний диспансер, дитяча трахоматозна станція, електросвітлолікарня з рентгенкабінетом, жіноча та дитяча консультації, шкірвендиспансер. В місті працюють промислові підприємства:
-райпромкомбінат, в якому є деревобробний цех (табуретки, вікна, двері, столи.)
-гончарний цех (посуд)
-шкіряний завод (м’яку шкіру , підошви для взуття)
-швейно-взуттєва фабрика (пошив одягу та взуття)
-лозовий цех (корзини)
-миловарний цех (мило)
-райхарчокомбінат (безалкогольні напої, кондитерські вироби, булочки, засолені овочі, вина, повидла , варення , соки, оцет)
-промислова артіль «1Травня» (хліб, вино, морс, квас, кондитерські вироби, ковбаси , мило , колісну мазь.)
-артіль «Різнопром» (валянки)
-чавуноливарний завод «Прогрес» (рами до піаніно , різне литво)
-спирто-соковий завод (вино, соки)
- промислова артіль «Селькоопремонт» (пошив та ремонт взуття)
-бондарний цех (дерев’яні бочки)
-РайТОС ( вірьовки , шлеї , віжки)
-маслозавод (молоко, масло «Екстра» , бринза)
-плодоконсервний завод ( консерви з овочів та фруктів, соки)
-Червонянський млин (борошно)
-інкубаторно-птахівнича станція (курчата)
На території міста також діють : звенигородська МТС, міжрайбаза «Сільгосппостач», колгосп ім. «Сталіна», колгосп ім.Ворошилова , колгосп ім.Котовського, авторота та автотранспортна контора, приміщення якої знаходилося на розі вул.К.Лібкнехта (В.Чорновола) та пр-ту Жовтня (пр-т Шевченка) і було зруйновано війною, але до кінця 1946 року його повністю відбудували. Рухомий склад поновили за рахунок автомобілів, які поступали з армії. Це були ГАЗ та американські ФОРД-6 загальною кількістю 32 авто.
Велике значення для жителів мало будівництво в 1946 році в Звенигородці мережі міського водогону, який через систему водорозбірних колонок, встановлених на вулицях міста, почав забезпечувати звенигородчан якісною питною водою з підземних глибинних свердловин.
26 січня 1946 р. | Почала роботу , відкрита міськомунгоспом, майстерня по ремонту годинників. | |
26 січня 1946 р. | Відкрито нову чайну «Змішторгу». Страви відпускаються без прикріпних талонів. | |
28 січня 1946 р. | На перехресті вулиць Пролетарська та Шевченка на місці зустрічі двох фронтів відкрито невеличкий обеліск з червоної цегли, який за власний кошт , власними руками збудував житель міста Звенигородки Петро Іванович Здрайківський | |
лютий 1946 р. | Відкрито крамницю міжрайонної контори «Сортонасінняовоч» яка продає насіння столових буряків , капусти , помідорів та інших городніх рослин.В продажу є багато насіння квітів. | |
березень 1946 р. | При звенигородському РайТОСі відкрито вірьовочно-шлейний цех, який виготовляє вірьовки різних видів , шлеї, віжки. | |
березень 1946 р. | Деревообробний цех райспоживспілки розпочав виробництво прядок . | |
березень 1946 р. | На вул.Вокзальній (Б.Хмельницького) розпочалась відбудова основного корпусу Звенигородського сільськогосподарського технікуму. Відремонтовано 22 груби , розпочато побудову гаража на 5 машин. | |
березень 1946 р. | В місті відкриті медсестринські курси. | |
квітень 1946 р.
| З метою озеленення міста висаджено 1000 садженців декоративного клену та 2000 кущів жовтої акації. На центральній вулиці упорядковують клумби та насаджують квіти. | |
травень 1946 р. | Проведено капітальний ремонт та реконструкцію кінотеатру міста.Глядацький зал розширено, він став значно просторіший . Тепер замість 160 глядачів він може розмістити 300 . | |
травень 1946 р. | Будується міський водопровід, встановлюються нові водорозбірні будки . Існуюча мережа водогону забезпечує потужність 400 відер на годину. | |
травень 1946 р. | Упорядковується стадіон. Зроблено бігову доріжку , волейбольний майданчик , вирівняли поле . відповідно оформили місця для стрибків у висоту та довжину. Обсадили стадіон деревами. | |
червень 1946 р. | Швацька майстерня «Змішторгу» перейшла в нове приміщення і значно збільшила виробництво. | |
1 вересня 1946 р. | Розпочалося навчання в Звенигородському сільськогосподарському технікуму. В десяти відремонтованих кімнатах навчається 285 студентів. | |
жовтень 1946 р. | Розпочато реконструкцію районного Будинку культури. Споруджується театральна зала на 500 глядачів та механізована сцена. | |
листопад 1946 р. | Звенигородська промартіль «1 Травня» розпочала випуск господарського мила , колісної мазі та ковбаси. | |
листопад 1946 р. | Збудовано міський водопровід потужністю 18000 літрів води на добу. | |
лютий 1947 р. | Проведено ремонт печі та всієї системи калориферів на Звенигородському солодовому заводі. | |
березень 1947 р. | Звенигородська промартіль «1 Травня» розпочала випуск цукерок. Почав працювати миловарний цех. Ведеться підготовка до виробництва безалкогольних напоїв. | |
1 квітня 1947 р. | Виконано реконструкцію Звенигородського маслозаводу. Змонтовано нову тисячолітрову маслобійню та насос для подачі маслянки , встановлено новий потужний локомобіль та генератор потужністю 60 кВт. | |
квітень 1947 р. | Розпочинає роботу туберкульозна лікарня . | |
грудень 1947 р. | Чавуноливарний завод видав 47 тонн литва. Плодоконксервний цех виготовив 350 тонн різних плодоовочевих виробів. | |
грудень 1947 р. | Маслозавод переробив понад 15 тисяч тонн молока та виготовив 60 тон масла за рік. | |
грудень 1947 р. | Плодоконсервний завод виробив понад 25 тонн консервів понад плану. | |
березень 1948 р. | Цех мінеральних вод промартілі «1Травня» досягнув виробітку 10000 пляшок ситра на тиждень. | |
квітень 1948 р. | Новий парк (дитячий) насаджено напроти міського парку. | |
квітень 1948 р. | В місті висаджено 1720 дерев. | |
1 травня 1948 р. | Відкрито новий літній театр який збудовано в міському парку. | |
1 травня 1948 р. | Розпочинає роботу дитяче медично-санітарне об’єднання до складу якого війшли дитячі лікарня та поліклінніка, дитяча та жіноча консультації , молочна кухня , шкільні медсестри та лікарі. | |
травень 1948 р. | Побудовано міст на Чернячці. | |
червень 1948 р. | В місті викладено 270 кв.м. шосе та 700 кв.м. тротуару. | |
липень 1948 р. | Встановлено постійні пасажирські перевезення маршрутом Звенигородка-Київ. Машини відправляються об 11.00 у вівторок, четвер і суботу. | |
вересень 1948 р. | Гончарний цех райпромкобінату виготовив 10000 од. посуду. | |
19 вересня 1948 року після тяжкої хвороби у віці 47 років помирає член Київського обкому КП(б)У, перший секретар Звенигородського райкому партії , депутат Звенигородської районної ради Василевський Андрій Степанович. Саме він очолював район з моменту його звільнення від фашистських загарбників і багато в чому саме задяки його вмілому та рішучому керівництву в місті Звенигородка мирне життя набирало стрімких обертів. Так, дякуючи його авторитету, відбудова зруйнованого , відновленя виробництва та налагодження мирного життя йшли активними темпами. Адже з його думками рахувалися навіть в Москві. Він був дуже і дуже непересічною особистістю. В Звенигородку Андрій Степанович прибув на початку лютого 1944 року з Казахстану де протягом 5 років очолював Уральський обком партії. В той час саме в тих областях була сконцентрована вся промисловість Радянського Союзу. Кажучи про Василевського А.С., досить сказати, що він був депутатом Верховної Ради Радянського Союзу та делегатом 18 з’їзду ВКП (б). Був нагороджений 2 орденами Трудового Червоного Прапора , орденом Вітчизняної війни другого ступеню та медаллью «За доблесну працю в період Великої Вітчизняної війни». Враховуючи величезні заслуги Андрія Степановича, було прийнято рішення поховати його в центрі міста на перехресті вул.Пролетарська та бульвару Шевченка , поряд з солдатами, які віддали свої життя під час боїв за визволення Звенигородки. 21 вересня труну з тілом Василевського А.С. було встановлено в актовому залі будинку піонерів, де жителі міста та району віддали йому останню шану. В 1953 році його було перепоховано на міський цвинтар.
| ||
листопад 1948 р. | В місті вимощено 6000 кв.м. мостових і 1500 кв.м. тротуарів. Зокрема вимощено вул.Карла Лібкнехта та частину вул.Піонерської . Капітально відремонтовано вул.Фрідріха Енгельса. | |
грудень 1948 р. | Підприємства і колгоспи Звенигородки досягли довоєнного рівня виробництва продукції. | |
січень 1949 р | На промкомбінаті збільшено асортимент цукерок до 8 видів, а ковбас до 5 видів. | |
лютий 1949 р. | На чавуноливарному заводі почали випускати котли і миски. | |
лютий 1949 р. | Вулицю Єрківську переіменовано у вул.Щорса | |
квітень 1949 р. | Проведено посадку дерев на території школи майстрів сировиробництва та по вул.Свердлова. | |
15 квітня 1949 р. | У новому відремонтованому і обладнаному приміщенні розпочали роботу нові ясла | |
травень 1949 р. | На вулицях міста встановлено та почали експлуатуватися 5 водорозбірних колонок. | |
1 травня 1949 р. | Відкрито пам’ятник В.І.Леніну на центральній площі міста. | |
травень 1949 р. | Відбулася кінна естафета маршрутом Звенигородка-Тараща. Відстань у 74 км. було подолано за 8 годин. | |
липень 1949 р. | Авторота одержала 40 автомобілів марки ЗІС-150. | |
грудень 1949 р. | На посаду голови Звенигородської міської ради обирають Йовченка Платона Васильовича. Він перебував на цій посадці лише рік. | |
березень 1950 р. | Звенигородська інкубаторна птахівнича станція випустила першу партію племінних курчат породи Леггорн. | |
1 травня 1950 р. | Багато декоративних дерев , квітники , газони та клумби висаджено на площі ім.Леніна (тепер тут знаходиться адмінприміщення міської ради). Площу огородили та повстановлювали лавочки для сидіння. В центрі площі розмістили Дошку Пошани. Планується, що згодом на місці площі буде чудовий парк ім.Леніна. | |
травень 1950 р. | Відкрився новий магазин № 14 «Дитячий універмаг» по пр-ту «25 Жовтня» | |
грудень 1950 р. | Головою Звенигородської міської ради обирають Нікіфорову Зінаїду Лукінічну. Це був чи не єдиний відомий нам випадок, коли таку високу посаду посіла жінка. Вона трохи більше 2 років керувала містом. | |
січень 1951 р. | Відкрито новий спеціалізований хлібний магазин по вул. Ф.Енгельса | |
лютий 1951 р. | При районній поліклініці відкрито аптечний пункт. | |
27 лютого 1951 р. | Комбайнерам Звенигородської МТС Титаренку Петру Артемовичу та Швецю Івану Івановичу присвоєно звання Герой Соціалістичної Праці. | |
березень 1951 р. | Виконком Звенигородської міської ради прийняв рішення про переймування окремих вулиць. Зокрема пр-т 25 Жовтня перейменовано на вул. Сталіна ( тепер пр-т Шевченка), вул.Гулькіна на вул.Молотова (тепер Пролетарська) , вул. Пролетарську на вул. Жданова (тепер Дружби), вул.Козачанську на вул.Кірова , вул.Лисянську на вул.Горького , вул.Вокзальну на вул.Дімітрова (тепер Б.Хмельницького) , пров.Курінця на пров.Островського , вул.Правонабережну на вул.Фрунзе , Польову на Чапаєва , Озірянську на Куйбишева , Майданівську на Гоголя , Новостройку на Ватутіна. | |
1 травня 1951 р. | Поблизу районного Будинку культури обладнано сквер з квітниками, лавками та огорожею. | |
травень 1951 р. | В міському парку збудовано фонтан з художньою скульптурою та побудовано шлакобетонну огорожу парку , проведена висадка нових дерев, чагарників та квітників. | |
серпень 1951 р. | Млинзавод освоїв випуск нової продукції – високоякісного пшеничного борошна вищих сортів і манної крупи. | |
вересень 1951 р. | Відремонтовано мости по вул.Піонерській та Комінтерну. Побудовано міст по вул.Енгельса. | |
вересень 1951 р. | В артілі «Різнопром» організовано новий цех по випуску брикету. Сировиною для виробництва буласуміш бурого вугілля з дерев’яною тирсою. | |
жовтень 1951 р. | Продолжение » |